Як роблять гроші – процес виготовлення паперових купюр

Відомо, що вперше з волокон целюлози почали виробляти аналог залізних грошей китайці. Папір для цього цілком успішно застосовують і сьогодні. Само собою, процес виробництва паперових грошей сьогодні став набагато складнішим – його не можна порівняти з тим, який застосовували на території Китаю чи будь-якої іншої держави кілька століть тому.

Як правило, для виготовлення матеріалу для грошей застосовується бавовна і льон. Кількість целюлози в кінцевому продукті досягає приблизно 96-98%. Саме виробництво починається з того моменту, коли кілька тонн бавовни завантажується в бойлер. Усередині бойлера бавовняні волокна знаходяться певний час під величезним тиском, після чого готова маса волокон переміщається в спеціальну камеру, де волокна проходять процедуру просвітлення та очищення. Далі бавовна поміщається в апарати-розм'якшувачі і пресується. Відразу після пресування ще вологий папір забарвлюється і на нього наносять унікальні розпізнавальні водяні знаки.

Далі ці паперові листи висушуються і скручуються в рулони. Маса кожного з таких рулонів може сягати кількох тисяч кілограм.

У 1988 році австралійський резервний банк почав виготовляти поліпропіленові банкноти, які можна було використовувати набагато довше ніж «традиційні» банкноти, а ще їх було практично неможливо підробити, бо вони оснащувались спеціальними засобами захисту. У наш час на аналогічні поліпропіленові банкноти перейшли Ізраїль, Мексика, Північна Ірландія, Нова Зеландія і Бразилія. А в 2005 в Болгарії в обіг були запущені банкноти, які почали виробляти з гібриду полімеру й бавовни.

Як захищають купюри?

Паперові купюри мають кілька рівнів захисту. Серед них обов'язково присутній такий захист, як водяні знаки, які також є й своєрідною прикрасою. Створюються водяні знаки ще під час процесу відливу паперу. Такого унікального малюнка вдається досягти завдяки тому, що під час відпливу змінюється товщина шару волокна. Створити чіткий і якісний водяний знак досить складно, тому для даних цілей використовується лише найсучасніше обладнання. Іноді водяний знак може поєднуватися з малюнком самої банкноти.

Розробка грошових банкнот

Створення паперових грошей – неймовірно складний і досить тривалий процес, в якому беруть участь фахівці з різних областей. Це фахівці банківської справи, художники, фінансисти, а також представники інших сфер, які активно беруть участь у виробництві паперових грошей. Відразу після того як клієнт (державний банк) зазначив усі обов'язкові критерії виробництва банкнот, працювати починають художники.

Спочатку вони створюють ескіз – під час його розробки беруться до уваги всі критерії технологічних можливостей виробництва, за допомогою яких в майбутньому будуть випускатись банкноти. Головна вимога до паперових грошей – демонстрація приналежності грошової банкноти, що випускається до країни-виробника. Дане завдання досягається шляхом нанесення на грошовий папір елементів символіки країни. Це можуть бути портрети видатних і шанованих в даній країні людей, текст, державні символи та ін. Найчастіше, паперові гроші великого номіналу мають максимальну кількість рівнів захисту і на них нанесено набагато складніший малюнок, ніж на дрібних купюрах.

Як тільки ескіз грошей готовий, фахівці починають працювати над створенням друкованого проекту, що передбачає наявність спеціальних форм, за допомогою яких у майбутньому можна буде масово тиражувати банкноти. У цій роботі беруть участь досвідчені гравери-художники, фотографи, дизайнери, гравери-штемпелісти та травильники. Також процес виготовлення паперових купюр сьогодні не обходиться без використання інноваційних комп'ютерних технологій. Відразу після того, як перший друкований проект готовий, він відправляється на розгляд спеціальною комісією, де він ретельно вивчається. Якщо комісія затвердить і схвалить цей проект, починається процес виробництва спеціальних форм, за допомогою яких будуть друкуватись гроші.

Друк паперових купюр

Існує 4 способи виробництва паперових грошових купюр: орловський, офсетний, друкарський і металографський друк. Найчастіше використовуються орловський і металографський способи. Цікавим фактом є те, що компанія «КВА-Notasys SA» зі Швейцарії, виробляє більше 90% всіх верстатів для виробництва паперових грошей в світі.

Як з'являється українська гривня?

З вересня 1996 року тимчасові українські гроші (купоно-карбованці) почали міняти на гривні, співвідношення в той час було 100 000 до 1 гривні.

Українську національну валюту виготовляє відразу 2 підприємства – Банкното-монетний двір та Фабрика банкнотного паперу. Верстати даних установ працюють безперервно, тому що паперові купюри мають дуже нетривалий термін використання і державні запаси готівки потрібно регулярно оновлювати. Щороку вищеперелічені підприємства виготовляють до 1,8 млрд. купюр, а всього в обігу знаходиться більше ніж 3 млрд. банкнот.

П'ять цікавих фактів про гривню

1. Гривня випускається відразу 2-ма підприємствами

Будь-яка українська паперова гривня з'являється на підприємстві Національного банку – Фабриці банкнотного паперу, що знаходиться в Житомирській області. Тут займаються виготовленням паперових аркушів, з яких в майбутньому друкують паперові купюри. За добу дане підприємство виробляє таку кількість паперових листів, якої достатньо для виготовлення 9 млн. купюр. Основне завдання, яке стоїть перед цим підприємством – створити базу для української валюти – папір з водяними знаками і спеціальною захисною стрічкою, яка знаходиться всередині кожної купюри.

Після того як паперові листи готові, їх рахують, пакують і транспортують до банкното-монетного двору, що знаходиться в Києві. Тут відбувається різка листів і на купюри наносять зображення.

2. Працівники фабрик отримують надбавку за шкідливість

Практично всі процеси на фабриці з виробництва паперових грошей повністю автоматизовані. Однак, без людської участі в даному процесі обійтись все ж неможливо, бо іноді обладнання може випустити браковану продукцію.

За процесом виробництва постійно повинна спостерігати людина, а деяке обладнання створює шуми, що перевищують 80 дБ. Саме за це працівникам фабрики виплачується додаткова компенсація.

3. Для виробництва гривні починають використовувати лише українські матеріали

Українські гривні сьогодні друкують з турецької та узбецької бавовни. Але дана бавовна коштує досить дорого, тому в наш час серйозно розглядають можливість почати виготовляти грошовий папір з українського льону. Пробна партія грошей з даного матеріалу була надрукована ще в минулому році.

Також в Україні за швейцарською технологією почали виробляти і фарбу, що використовується для фарбування паперових грошових знаків. Потужність обладнання, яке було встановлено в банкното-монетному дворі, дозволяє виготовляти близько 600 тонн фарби за рік. Підприємство займається випуском видимої і невидимої фарби, яку можна побачити лише при інфрачервоному світлі.

4. Виробництво однієї банкноти займає місяць

Устаткування, за допомогою якого виготовляються українські паперові гроші, дозволяє друкувати 40 купюр за 1 с. Однак, виробництво кожної окремої купюри – це зовсім не простий процес.

Все починається з етапу, під час якого відбувається переробка бавовни – її очищають, відбілюють, варять і перуть. Основне завдання, щоб структура волокна була повністю збережена. Від цього залежатиме міцність банкнот, а також чіткість нанесених на гроші захисних знаків.

Далі мильна целюлоза накручується на барабани, де вона перетворюється в дуже щільний папір. Після цього папір ущільнюється таким чином, щоб усередині нього помістилася спеціальна захисна стрічка. Після цього етапу паперові листи переміщують на Монетний двір, де на кожну банкноту наноситься відповідне зображення і оригінальний порядковий номер.

В кінці готові паперові листи ріжуться на спеціальному верстаті, після чого купюри герметично упаковуються.

5. Паперові купюри дешевші монет

Паперові банкноти дуже швидко зношуються. Купюра вкрай рідко може прослужити довше одного року, в той час як металеві гроші можуть служити 20 і більше років. Однак, відмовлятися від грошей з паперу поки не планують. Адже випускати їх набагато дешевше, ніж карбувати монети з металу. Виробництво однієї монети номіналом 1 копійка коштує приблизно 18-20 копійок, а виробництво однієї паперової гривні – 10-12 копійок. Найдорожча на сьогоднішній день банкнота, на яку наносяться сучасні засоби захисту, вартує Національному банку України приблизно 60 копійок.